3

 На виконання завдання апеляційного суду Тернопільської області Підгаєцьким районним судом проведено узагальнення судової практики закриття кримінальних проваджень з підстав, передбачених ст. 284 та в порядку ст.ст. 285 -288 КПК України у 2014 році.  

1. Загальні підстави закриття кримінальних проваджень.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;

4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;

5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;

6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;

7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;

8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу.

На підставі ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Підстави для закриття кримінального провадження прийнято розподі­ляти на реабілітуючі  та нереабілітуючі.  Реабілітуючі підстави (вказані в п.п. 1-4 ч. 1 ст. 284 КПК України  – ті, які свідчать про повну невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, тягнуть за собою зняття з неї всіх підозр, відновлення її доброго імені, честі, гідності та репутації, а також відшкодування шкоди, завданої незаконними повідомленням про підозру, триманням під вартою, накладенням арешту на майно, відстороненням від посади та іншими процесуальними діями, що обмежують права особи.). Нереабілітуючі підстави для закриття кримінального провадження вказані в п.п. 5-7 ч. 1 ст. 284 КПК України та означають, що відносно особи зібрано достатньо доказів, які підтверджують вчинення нею діяння, що містить ознаки будь-якого кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин подальше провадження виключається. При цьому така особа не має права на відшкодування шкоди, яка була їй завдана у процесі розслідування. Закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав можливе лише за умови відсутності реабілітуючих підстав для прийняття такого рішення, тобто лише при підтвердженні зібраними доказами події кримінального правопорушення та наявності у діях особи складу кримінального правопорушення.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом: 1) у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;

2) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності здійснюється на підставі клопотання прокурора згідно положень ст. ст. 285 — 289 Кримінального процесуального кодексу України.

            Також, частиною 4 статті 286 КПК України надано повноваження суду на звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з таким клопотанням.  

Звільнення від кримінальної відповідальності — це врегульована кримінальним і кримінально-процесуальним законодавством відмова держави в особі компетентних органів від засудження особи, яка вчинила злочин, від застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру.

За своїм змістом звільнення від кримінальної відповідальності характеризується такими моментами:

- не відбувається державний осуд особи, яка вчинила злочин (обвинувальний вирок суду не постановляється);

- до винного не застосовується покарання;

- через відсутність обвинувального вироку особа, звільнена від кримінальної відповідальності вважається такою, що не має судимості.

Звільнення від кримінальної відповідальності в контексті цього правового інституту не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчиненні злочину. У даному випадку КК виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально — караного діяння, а тому передбачені розділом IX Особливої частини КК підстави звільнення від кримінальної відповідальності визнаються нереабілітуючими.

Від кримінальної відповідальності звільняється особа, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, що містить склад конкретного злочину, передбаченого КК.

Кримінальний кодекс України передбачає такі види звільнення від кримінальної відповідальності:

- у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України);

- за примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК України):

- передачею особи на поруки (ст. 47 КК України);

- зміною обстановки (ст. 48 КК України):

- закінченням строків давності (ст. 49 КК України)

2. Аналіз статистичних даних щодо закриття кримінальних проваджень з підстав, передбачених ст. 284 КПК України  та ст.ст. 285-288 КПК України за 2014 рік.

У 2014 році Підгаєцьким районним судом розглянуто 62 кримінальних провадження, з постановленням вироку розглянуто 25 кримінальних проваджень, закрито 25 кримінальних проваджень.

Також, закрито 6 кримінальних проваджень із шести, що надійшли із клопотанням прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності.

Закрито 19 кримінальних проваджень, що надійшли з обвинувальним актом (відносно 20 осіб), з них:

16 - на підставі п. 7) ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;

2 - у зв’язку із звільненням від кримінальної відповідальності за примиренням обвинуваченого з потерпілим відповідно до ст. 46 КК України;

1 - у зв’язку із звільненням від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки відповідно до ст. 48 КК України (відносно 2 осіб).

Закрито 6 кримінальних проваджень, що надійшли з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності (відносно 6 осіб), у тому числі:

            4 –  внаслідок зміни обстановки (відносно 4 осіб);

            1 – у зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим (відносно 1 особи);

            1 – осіб в зв’язку з дійовим каяттям (відносно 1 особи).

3. Практика закриття кримінальних проваджень з підстав, передбачених ст. 284 КПК України.

Судді Підгаєцького районного суду в основному дотримуються правових підстав та встановленого кримінально-процесуальним законом порядку розгляду справ та постановлення відповідних ухвал. Про це свідчить також та обставина, що апеляційних скарг на ухвали суду не надходило.

Проте, під час розгляду справ виникають деякі труднощі, що виникають внаслідок неузгодженості нори процесуального та матеріальної права та відсутності відповідних роз’яснень застосування цих норм судом.

На жаль, узагальнити практику розгляду закриття кримінальних проваджень з підстав, передбачених п.п. 1), 2), 3), 4), 5), 6), 8) та п. 2) ч. 2 ст. 284 КПК України не уявляється можливим у зв’язку із відсутністю у Підгаєцькому районному суді кримінальних проваджень, що були закриті за таких підстав.  

Поряд з тим,   найпоширенішою процесуальною підставою для закриття кримінального провадження у 2014 році є передбачена, п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме: відмова потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

За даною підставою Підгаєцьким районним судом було закрито 16 проваджень відносно 17 осіб.

Так, кримінальне провадження підлягає закриттю, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених КПК, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (п.7 ч.1 ст.284 КПК України). Це обумовлено наступним.

Закон встановлює, що кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є досудове провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.477 КПК України (ч.4 ст.26,пп.1-3 ч.1 ст.477 КПК України).

Відповідно до принципу диспозитивності відмова потерпілого, а у випадках, передбачених КПК, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення (ч.4 ст.26, п.7 ч.1 ст.284 КПК України).

Враховуючи те, що диспозитивність знаходить свій прояв за КПК у вільному, на свій розсуд користуванні суб'єктами прова­дження своїми процесуальними правами, але в межах, визначених КПК, зокрема, у наданні права потерпілому відмовитись від обвинувачення, жодних інших умов для закриття провадження у справі за даних підстав, в тому числі обов’язку відшкодування завданої шкоди, згоди підозрюваного, обвинуваченого, чинним КПК не передбачено. 

Зазначена норма є імперативною, тому судді в разі подання такого клопотання потерпілим неодмінно закривали кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 477 КПК.   

При цьому, щодо кримінальних правопорушень, передбачених  п.п. 2), 3) ч. 1 ст. 477 КПК судді встановлювали, чи кримінальне провадження вчинене чоловіком (дружиною) потерпілого (п. 2) ч.1 ст. 477 КПК) чи чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім’ї потерпілого, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності  потерпілого (п. 2), 3) ч.1 ст. 477 КПК).

Визначення близьких родичів та членів сім’ї міститься у п. 1) ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно якого це є – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;

Належність до осіб, передбачених вищезазначеною нормою підтверджується належними доказами (свідоцтвами про одруження, свідоцтвами про народження, рішеннями судів, рішеннями органів опіки і піклування, тощо). 

Оскільки ч. 3 ст. 314 КПК України передбачає право суду приймати рішення про закриття кримінального провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 248 цього Кодексу, тому у разі заявлення такого клопотання суд зобов’язаний відповідно до ст. 350 КПК України, вирішити дане клопотання, вислухавши думку інших учасників судового провадження.

Ухвали про закриття кримінальних проваджень, що були подані для узагальнення, суддями були постановлені в основному у підготовчому судовому засіданні на підставі п. 2) ч. 3 ст. 314 КПК України за письмовими клопотаннями потерпілих, що долучались до матеріалів кримінального провадження, та з урахуванням думки учасників судового провадження.

Також, суддями перевірялись факти належності обвинувачених до осіб, зазначених у п.п. 2, 3) ч. 1 ст. 477 КПК України на підставі належних доказів, що були подані потерпілими разом із клопотаннями.              

Так, ухвалою Підгаєцького районного суду від 11 листопада 2014 року закрито кримінальне провадження № 605/674/14-к про обвинувачення Скальського Р.Й. за ч. 2 ст. 185 КК України було, оскільки потерпілий Скальський Й.І., який є батьком обвинуваченого Скальського Р.Й., відмовився від обвинувачення. На підтвердження цієї обставини потерпілим була надана копія свідоцтва про народження, яка долучена до матеріалів кримінального провадження.

Згідно ухвали судом було встановлено, що даний злочин відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, оскільки даний злочин вчинено близьким родичем потерпілого та в ухвалі зазначено як доказ свідоцтво про народження обвинуваченого Скальського Р.Й.        

Оскільки постановлення ухвали про закриття кримінального провадження  за п. 7) ч. 1 ст. 284 КПК України тягне за собою настання таких «негативних» наслідків для потерпілого як закриття кримінального провадження відповідно до п. 6) ч. 1 ст. 284 КПК України у разі повторного звернення до  органів досудового розслідування з заявою по тому самому обвинуваченню та вимагати відшкодування шкоди, тому вбачається правильною практика тих суддів, які зазначають в ухвалі про роз’яснення таких наслідків потерпілому перед вирішенням його клопотання.  

На підставі аналізу матеріалів кримінальних проваджень та судових рішень, постановлений суддями у даній категорії справ, порушень норм процесуального порядку закриття цих проваджень не виявлено. Постановлені ухвали обґрунтовані, мотивовані, їх зміст відповідає вимогам ст. 372 КПК України.  

3. Закриття кримінальних проваджень у зв’язку із звільненням осіб від кримінальної відповідальності на підставі п. 1) ч. 2 ст. 284 КПК України.

Підгаєцьким районним судом було закрито 3 кримінальні провадження, що надійшли з обвинувальним актом, 2 – за ст. 46 КК України у зв’язку з примиренням винного з потерпілим, 1 – за ст. 48 КК України у зв’язку зі зміною обстановки.  

            На підставі ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

            Матеріально - правовими підставами звільнення є: 1) вчинення злочину вперше; 2) вчинення злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості. Процесуально-правовими підставами є: 1) примирення з потерпілим; 2) відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) відмова потерпілого від своїх попередніх претензій та відсутність заперечень з його боку щодо звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

            Слід відрізняти звільнення особи від кримінальної відповідальності від: а) відмови потерпілого від обвинувачення у кримінальних провадженнях приватного обвинувачення, що є підставою для закриття провадження на стадії досудового розслідування та б) укладення угоди про примирення, що є підставою для ухвалення обвинувального вироку, з призначенням покарання, про яке домовились сторони угоди.

            Існує думка, що примирення винного з потерпілим, як підстава для звільнення особи від кримінальної відповідальності, застосовується виключно у провадженнях публічного обвинувачення. Проте, норми КК України та КПК України не містять жодних обмежень щодо застосування даної підстави для закриття кримінального провадження у кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення. 

            Поряд з тим, кримінальні провадження у формі приватного обвинувачення не можуть закриватись на  процесуальній  підставі, передбаченій п. 7) ч. 1 ст. 284 КК України та одночасно на підставі ст. 46 КК України, оскільки вони існують автономно.

            У цих двох випадках закриття кримінальних проваджень процесуальні права потерпілого є різними. Оскільки в першому випадку потерпілий самостійно ініціює закриття кримінального провадження через відмову від обвинувачення,  жодних умов, для вчинення таких дій потерпілим норми КПК не вимагають, в тому числі і згоди підозрюваного чи обвинуваченого. Тоді як при звільнення від кримінальної відповідальності роль потерпілого є пасивною, яка полягає у відсутності заперечень на таке звільнення винної особи за наявності підстав, передбачених ст. 46 КК України.  Потерпілий у кримінальному провадженні у форма приватного обвинувачення згідно принципу диспозитивності може обирати найбільш сприятливий для нього спосіб використання своїх прав, що надані йому у межах та спосіб, передбачених КПК України. 

            Таким чином, при вирішенні питання щодо можливості закриття кримінального провадження з даних підстав судді встановлювали усі матеріально-правові та процесуально-правові підстави для цього.

Так, ухвалою Підгаєцького районного суду від 08.08.2014 року кримінальне провадження № 605/409/14-к про обвинувачення К. за ч. 1 ст. 125 КК України було закрито на підставі ст. 46 КПК України та обвинувачену К. звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винної особи з потерпілою М.

Також, ухвалою Підгаєцького районного суду від 20.10.2014 року кримінальне провадження № 605/639/14-к про обвинувачення К.Ю.І. за ч. 1 ст. 125 КК України було закрито на підставі ст. 46 КПК України та обвинуваченого К. звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винної особи з потерпілою К.Н.Я.

З аналізу ухвал суду вбачається, що питання про закриття кримінального провадження було вирішене під час підготовчого судового засідання за письмовими клопотаннями обвинувачених та потерпілих, долученими до матеріалів справи. Суд встановив, що обвинувачені вперше вчинили злочин середньої тяжкості, що підтверджено матеріалами кримінального провадження. Потерпілі у своїх заявах вказали, що вони примирились із обвинуваченими та їм відшкодовано шкоду, що було потерпілими підтверджено у судовому засіданні згідно їх пояснень.          

На підставі статті 48 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

            На підставі ст. 48 КК України Підгаєцьким районним судом було закрито 4 кримінальні провадження, що надійшли до суду з клопотанням прокурора про закриття кримінального провадження та 1 кримінальне провадження, що надійшло з обвинувальним актом. 

            Так, ухвалою Підгаєцького районного суду від 08.04.2014 року було закрито кримінальне провадження № 605/841/13-к про обвинувачення Г.В.Л за ч. 1 ст. 366 КК України,  Т.А.В. за ч. 3 ст. 358 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки за клопотанням обвинувачених та їх захисників, що були подані підчас судового розгляду. 

            Згідно ухвали вбачається, що в ході судового розгляду судом було встановлено, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, вчинений Г.В.Л. та злочин, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України, вчинений Т.А.В. є згідно ст. 12 КК України злочинами невеликої тяжкості та обвинувачені вперше вчинили вказані кримінальні правопорушення. Встановлено що Г.В.Л. не перебуває на посаді голови дільничної виборчої комісії, не є службовою особою, не виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, при виконанні яких було вчинене кримінальне правопорушення, тому не може в подальшому вчиняти подібні злочини, завдана нею шкода відшкодована державі повністю; позитивно характеризується за місцем проживання, на її утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, у її діях та поведінці не встановлено наявності суспільної небезпеки.

            Також встановлено, що Т.А.В. не перебуває на посаді члена дільничної виборчої комісії, тому не може в подальшому вчиняти подібні злочини, завдана нею шкода відшкодована державі повністю; вона позитивно характеризується за місцем проживання, на її утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей, в тому числі дитина - інвалід; у її діях та поведінці не встановлено наявності суспільної небезпеки.

            Таким чином, судом встановлено, що на час розгляду кримінального провадження відбулись такі об’єктивні зміни умов життедіяльності обвинувачених Г.В.Л., Т.А.В., що позитивно вплинули на них і свідчать про те, що вони не вчинятимуть подібних кримінально караних діянь у майбутньому. Тому суд вважав, що Гірняк В.Л., Танасишин А.В. перестали бути суспільно небезпечними особами внаслідок зміни обстановки, що є самостійною підставою для звільнення їх від кримінальної відповідальності за ст. 48 КК України.

            Також, ухвалою Підгаєцького районного суду від 10.10.2014 року було звільнено Ш. від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 300 КК України на підставі ст. 48 КК України. Судом було встановлено, що Ш. є підозрюваним у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 300 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України є кримінальним правопорушенням невеликої тяжкості. Відеозаписи, що пропагують культ жорстокості і насильства, Ш. розмістив  ще близько одного року тому і з цього часу інші відеозаписи, що пропагують культ насильства і жорстокості, туди не додавав і не відтворював, за власним бажанням видалив особисту сторінку із веб-сайту «http:/vk.com» разом з усіма відеозаписами, внаслідок чого їх перегляд став неможливий, щиро розкаявся у вчиненому, що свідчить про те, що Ш. перестав бути суспільно-небезпечною особою.          

            Відповідно до вимог ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

При розгляді такої категорії справ, для звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов’язковими наявність всіх умов дійового каяття, передбачених ст. 45 КК України, і за відсутності однієї з них, звільнення особи неможливе.

У 2014 році на підставі ст. 45 КК України ухвалою Підгаєцького районного суду звільнено П. від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №605/544/14-к про обвинувачення П. за ч. 1 ст. 310 КК України, що надійшло з клопотанням прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності.   

Судом встановлено підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, а саме: що П. вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 310 КК України, який згідно ст. 12 цього Кодексу відноситься до злочинів невеликої тяжкості. П. у вчиненому щиро кається, визнав вину у скоєнні даного злочину, активно сприяв розкриттю злочину, вперше вчинив злочин невеликої тяжкості. В даному випадку злочином шкоди не було заподіяно. 

Дана ухвала була постановлена під час попереднього судового засідання.

Проте, у постановленому рішенні не наводиться доказів, з урахуванням яких, суд вирішив звільнити особу від кримінальної відповідальності, хоча відповідно до вимог ст. 272КПК України, у мотивувальній частині повинні зазначатись встановлені судом обставини із посиланням на докази.

Так, чинним КПК суду надано право закривати провадження під час підготовчого судового засідання, проте, процесуального порядку подання та дослідження доказів на підтвердження доводів клопотання прокурора нормами ст.ст. 314-317 КПК України не мстить, у зв’язку з чим існують невідповідність між вимогами ст. 45 КПК України щодо необхідності встановлення відповідних обставин та процесуальним порядком проведення підготовчого судового засідання, у якому суду необхідно приймати відповідне рішення.       

 4. Закриття кримінального провадження в порядку ст.ст. 285-288 КПК України.

За період 2014 року до Підгаєцького районного суду надійшло 6 кримінальних проваджень з клопотанням прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності та усі були задоволені судом.

Із наданих на узагальнення справи вбачається, що суддями були розглянуті клопотання згідно вимог п. 2 ч. 3 ст. 314 та ст. 288 КПК України під час підготовчого судового засідання у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом. 

            Клопотання прокурора відповідали вимогам ст. 287 КПК України, оскільки суддями не були повернуті прокурору через їх невідповідність вищезазначеній нормі КПК України. 

            Обставини, що були підставами для звільнення осіб від кримінальної відповідальності, були викладені в клопотанні відповідно до вимог норм відповідних статей КК України та  роз’яснень, що містяться у Постанові Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності».

            Судді під час розгляду клопотань з'ясували думку потерпілих щодо можливості звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності, які в усіх випадках давали свою згоду.

            До матеріалів кримінальних проваджень прокурором подавались документи на обґрунтування викладених у клопотаннях обставин, (щодо судимості обвинуваченого, заяви потерпілих про відшкодування їм завданої шкоди, протоколи допитів, згідно яких обвинувачений визнавав вину, заяв підозрюваного про добровільну згоду на огляд місця події, добровільну видачу речей, які є предметами злочину).

             Судді ухвалами закривали кримінальні провадження та звільнили 6 осіб від кримінальної відповідальності, встановивши підстави, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Випадків необґрунтованого закриття кримінальних проваджень за цим клопотаннями не виявилось.

Проте, як зазначалось раніше, у постановлених ухвалах не наводилось доказів, з урахуванням яких суд приймав рішення про звільнення осіб від кримінальної відповідальності, хоча відповідно до вимог ст. 272 КПК України, у мотивувальній частині повинні зазначатись встановлені судом обставини із посиланням на докази.

            В силу того, що чинним КПК суду надано право закривати провадження під час підготовчого судового засідання, проте, процесуального порядку подання та дослідження доказів на підтвердження доводів клопотання прокурора норми ст.ст. 314-317 КПК України не містять, а є лише посилання у ч. 1 ст. 288  та у ч. 2 ст. 314 КПК України на загальний порядок судового розгляду, передбачений КПК України, тому існують труднощі у визначенні процесуального порядку встановлення під час підготовчого судового засідання підстав для звільнення від кримінальної відповідальності згідно вимог закону України про кримінальну відповідальність.

5. Висновки та пропозиції.

            Узагальнення засвідчило, що судді Підгаєцького районного суду в основному дотримуються матеріально-правових підстав та встановленого кримінально-процесуальним законом порядку закриття кримінальних проваджень  з підстав, передбачених ст. 284 та в порядку ст. ст. 285-288 КПК України.   

Проте, у зв’язку з виявленням вищенаведених труднощів у застосуванні матеріальних та процесуальних норм під час закриття кримінальних проваджень очевидним є необхідність надання роз’яснень щодо застосування цих норм з урахуванням судової практики, яка найкраще відповідає загальним засадам кримінального провадження та вимогам про законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення, зокрема, з наступних питань:

            1. Роз’яснити процесуальний порядок, передбачений ч. 1 ст. 288 та ч. 2 ст. 314 КПК України щодо розгляду клопотань прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності в розрізі подання та дослідження доказів на підтвердження доводів клопотання прокурора для встановлення під час підготовчого судового засідання підстав для звільнення від кримінальної відповідальності згідно вимог закону України про кримінальну відповідальність.

            2. Роз’яснити зміст ст. 372 КПК України щодо необхідності зазначення в мотивувальній частині ухвали про закриття кримінального провадження посилання на докази відповідно до встановлених судом обставин в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 288  та ч. 2 ст. 314 КПК України.

3. Роз’яснити порядок застосування ст. 45 КК України  та п. 2 ст. 288 КПК України, щодо обов’язку суду постановити ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям за наявності вказаних у ст. 45 КК України умов за наявності заперечень  потерпілого щодо звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.    

4. Роз’яснити порядок та умови закриття кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення, коли одночасно є клопотання про закриття провадження у зв’язку з відмовою від обвинувачення та підстави для звільнення особи від відповідальності на підставі ст. 46 КК України.

Заступник голови

Підгаєцького районного суду                                                                    К.М. Грицай