2

 Підгаєцьким районним судом Тернопільської  області відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на виконання плану роботи Підгаєцького районного суду та листа Апеляційного суду Тернопільської області № 1279/16 від 16.02.2016 оку. проаналізовано  судову практику розгляду слідчим суддею  справ про оскарження рішення, дій чи бездіяльності слідчого  або прокурора під час  досудового слідства у  кримінальних провадженнях за  період    2 півріччя  2015 року.

          Оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, якому присвячено главу 26 Кримінального процесуального кодексу України, який набрав законної сили з 20 листопада 2012 року, є важливою гарантією захисту прав учасників кримінального процесу і однією із засад кримінального провадження.

          Статтею 303 КПК України, передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.

          Частина 1 ст. 303 КПК України наводить вичерпний перелік випадків і суб’єктів оскарження  рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення на досудовому розслідуванні, це:

         1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;

          2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування – потерпілим, його представником чи законним представником;

         3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

         4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

         5) рішення слідчого, прокурора про відмову у визнанні потерпілим – особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

        6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки – особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

        7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій – особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

         8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником, чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

        Як видно з обліково-статистичних даних, кількість скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування, що надійшли на розгляд до  Підгаєцького районного суду становить 3 скарги.

        Відповідно до статті 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

        Відповідно до частини 2 статті 304 скарга повертається, якщо: скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого  частиною першою статті 304, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення.

          Так, по одній із скарг поданих в порядку ст.. 303 КПК України слідчим суддею було прийнято рішення про повернення скарги. Однією з основних причин повернення скарги скаржнику, відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України, по вказаній справі було саме звернення особи до суду після закінчення десятиденного строку на подання скарги, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, і особа-скаржник, яка її подала, не порушувала питання про поновлення цього строку та слідчий суддя за заявою особи не знайшла підстав для його поновлення. ( Ухвала слідчого судді  від 20 жовтня 2015 року скаргу потерпілої Триндак О.О. на постанову слідчого про закриття кримінального провадження повернуто як таку, що подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст. 304 КПК України та за відсутності підстав для його поновлення).

        Проте, ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області від 02 листопада 2015 року  вищезазначену ухвалу слідчого судді скасовано. При цьому, скасовуючи  ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду  посилаючись на норми ч.1 ст. 304 КПК України,  прийшла до висновку, що потерпіла Триндак О.О. отримала оскаржувану постанову слідчого у слідчому відділі Підгаєцького РВ УМВС України 08 жовтня 2015 року та згідно штампу на конверті звернулась із скаргою до суду на постанову слідчого 10 жовтня 2015 року. Зазначили, проте що даних у матеріалах провадження про те, що Триндак О.О. отримувала раніше копію оскаржуваної постанови слідчого про закриття кримінального правопорушення не має, а тому скаргу на постанову слідчого визнано такою, що подана в установлений законом строк і підлягає розгляду слідчим суддею Підгаєцького районного суду.

         Узагальнення показало, що  відмови у відкритті провадження за зверненням особи зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність, які відповідно до вимог ст. 303 КПК України слідчим суддею  на стадії досудового розслідування таких рішень не приймались. .

         Провадження з розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого  або прокурора під час досудового розслідування,  слідчі судді виходячи з положень  ч.2 ст. 305 КПК України, відповідно до яких слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені п. п. 1, 2, 5, 6 частини першої статті  303 КПК України, припинити дію чи бездіяльність, що тягне за собою закриття провадження за скаргою при судовому розгляді скарг заявників рішень прийнято  було лише по одній справі.

         Так, слідчий суддя навіть не встигши розглянути подану скаргу представника потерпілої Розторгуєвої О.М. – Когута В.М. на постанову слідчого про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України,  по суті, оскільки прокурор  після відкриття судового провадження за  даною скаргою (про що вони сповіщаються) самостійно скасував рішення про закриття кримінальних проваджень відповідно до положень ч. 2 ст. 305 КПК України, своєю постановою  від 01 вересня 2015 року, що стало підставою для закриття провадження судом.

        По жодній із  наступних скарг які надійшли до суду  за  аналізуючий період, прокурор не скористався своїм правом у відповідності до вимог ч. 2 ст. 305 КПК України.

         Перелік рішень, які слідчий суддя може постановити за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування визначається статтею  307 КПК України.

         Аналіз судових рішень за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, показує, що найбільш чисельною категорією скарг - є саме скарги на рішення про закриття кримінального провадження

         Протягом 2 півріччя 2015 року до Підгаєцького районного суду надійшло та розглянуто  3 скарги на постанови  про закриття кримінального провадження, з них по двох справах слідчим суддею Підгаєцького районного суду постанови  слідчого прийняті на досудовому слідстві у кримінальних провадженнях про закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення скасовано та відновлено в таких спосіб право особи,  задоволивши їх вимоги.

       Зокрема, ухвалою слідчого судді від 23 жовтня 2015 року за скаргою Водвуд Л.Я. постанову про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, скасовано з підстав неналежного дослідження слідчим усіх обставин, які мали значення  для справи  - слідчим не було виконано у повному обсязі вказівок прокурора, які містяться в матеріалах  кримінального провадження, не було проведено одночасно допиту порушника та потерпілої, не допитано свідка події, відсутній протокол огляду місця події. Тобто слідчим  не було вчинено жодних слідчих дій, що на думку суду свідчить про необґрунтованість винесеної постанови про закриття кримінального провадження.

       Ухвалою слідчого судді від 24 листопада 2015 року задоволено скаргу потерпілої Триндак О.О. про скасування постанови про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України з тих підстав, що слідчий при винесенні оскаржуваної постанови не надав жодної правової оцінки до уваги медичного висновку щодо наявності тілесних ушкоджень у Триндак О.О.

       Узагальнюючи, можна зазначити, що незаконне закриття кримінального провадження по суті є однією з ключових проблема, які фактично не дають змоги почати розслідування та довести його до завершення, здійснити правосуддя.

        Проведене узагальнення показало, що скарги передаються на розгляд слідчим суддям  відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 35 КПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Зокрема, вбачається, що під час розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування, слідчі судді дотримуються вимог   порядку розгляду таких скарг, а під час постановлення ухвали керуються вимогами КПК 2012 року.

         Протягом періоду, що аналізується, встановлені частиною третьою статті 306 КПК України особливості розгляду скарг, зокрема, щодо обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника слідчим суддею дотримано по всіх розглянутих кримінальних  провадженнях .

         При вирішенні справ даної категорії слідчим суддею, витребовуються матеріали кримінального провадження які досліджуються при судовому розгляді, а тому рішення приймається на основі повно та всебічно з’ясованих доказах, тим самим, дотримано передбачену КПК України процедуру судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування.

        Крім того слід визнати, те, що при розгляді слідчим суддею скарги на рішення про закриття кримінального провадження, запитувані судом матеріали досудового слідства  надаються в межах 5-денного строку, після відповідного запиту слідчого судді, внаслідок чого порушень строків розгляду справи з цих обставин не допускається.

        Стаття 309 КПК України передбачає оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування. Таким чином,  реалізується одна із засад кримінального провадження, закріплена у ст. 7 КПК України – забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. (Ухвала судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області від 02 листопада 2015 року  в справі  яка зазначена вище за скаргою   скаржника Триндак О.О.)

        Так, відповідно до статті 303 КПК України на досудовому розслідуванні може бути оскаржена дія, бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

        Як зазначається в статті 220 КПК України,  клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий зобов’язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту  подання і задовольнити  їх за наявності відповідних підстав.

        Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин – надсилається їй.

       Згідно статті 221 КПК України слідчий зобов’язаний за клопотанням сторони захисту надати матеріали досудового розслідування для ознайомлення.

        Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора передбачений параграфом 3  глави 26 КПК України, такі скарги слідчим суддею не розглядаються, а відтак будь-яких даних щодо узагальнення судової практики розгляду таких скарг, надати неможливо.

        Статтею 306 КПК України визначено порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого та прокурора під час досудового розслідування. Участь особи, яка подала скаргу - в судовому засіданні - є обов'язковою. Однак у випадку, коли особа,  яка подала скаргу безпосередньо, у скарзі зазначає про її розгляд за своєї відсутності. Чи в такому випадку слідчий суддя зобов'язаний все ж таки проводити розгляд скарги за обов’язкової участі такої особи?

        Також непоодинокими є випадки, коли особа, яка подала скаргу, належним чином повідомлена про час, дату та місце проведення судового засідання з розгляду скарги, однак не з'являється в судове засідання та не повідомляє суд про причини неявки. При цьому у відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом. Кримінальним процесуальним кодексом України суд не наділений правом вживати заходи примусу у вигляді приводу для забезпечення участі заявника в судовому засіданні. Зважаючи на ці положення закону, чи можливий розгляд скарги у відсутність особи, яка її подала?

       Окрім цього, перелік рішень, які слідчий суддя може постановити за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування визначається ст. 307 КПК України. Разом з цим, спостерігаються випадки, коли особа, яка подала скаргу, в судовому засіданні просить залишити скаргу без розгляду. Яке в такому випаду повинен постановити рішення слідчий суддя, виходячи в тому числі з принципу диспозитивності кримінального судочинства?

Голова Підгаєцького                                                                                                           районного суду                                                                                              Г.В. Ігнатова