3

 причин скасування судових рішень першої інстанції Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у 2013 — 2014 роках.

На виконання завдання апеляційного суду Тернопільської області, Підгаєцьким районним судом Тернопільської області проведено узагальнення судової практики причин скасування судових рішень судам першої інстанції Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у 2013 — 2014 роках.

Особливістю касаційного провадження є те, що предмет його перевірки складають найважливіші акти правосуддя - вирок, ухвалу і постанову суду першої інстанції, вирок і постанову суду апеляційної інстанції, які повинні бути законними, обгрунтованими і справедливими. Кримінально-процесуальне законодавство не передбачає обов'язкового розгляду в касаційному порядку всіх вироків, постанов судами першої інстанції. Коло кримінальних справ, які є предметом перевірки судом касаційної інстанції, обмежений тими кримінальними справами, законність і обгрунтованість вироків за яким оскаржує прокурор і зазначені в законі особи 425 КПК. Тільки по цих кримінальних справах касаційний розгляд є обов'язковою стадією кримінального процесу. Касаційне опротестування вироків, ухвал і постанов суду першої або апеляційної інстанції є найбільш оперативною та ефективною формою усунення порушень закону.

У 2013 році в провадженні Підгаєцького районного суду перебувало 68 кримінальних справ щодо 71 осіб, з постановленням вироку, було розглянуто 33 кримінальних справ,

Відповідно до статистичних даних, у 2014 році до Підгаєцького районного суду надіслано матеріали кримінального провадження - 60 , щодо 64осіб. з яких 45 закінчено провадженням, з постановленням вироку розглянуто 17

Узагальнення засвідчило, що судді Підгаєцького районного суду в основному дотримуються правових підстав та встановленого кримінально-процесуальним законом порядку розгляду кримінальних проваджень та дотримувалися вимог кримінального закону щодо загальних засад призначення покарання у кожному окремому випадку з урахуванням усіх обставин, що впливають на його вид і міру.Рішення постановлені по даних кримінальних провадженннях з дослідження доказів та їх оцінки.

Статистичні дані свідчать про те, що за проаналізований період в касаційному порядку було оскаржено лише 2 вироків, зокрема 2013 році у касаційному порядку перевірено вирок Підгаєцького районного суду від 28.04.2012р. щодо однієї особи, вирок та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 20.07.2012 р. залишено без зміни, а касаційні скарги - без задоволення. ( Ухвала колегії суддів судової палати у а касаційні скарги - без задоволення. ( Ухвала колегії судців судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ЗО липня 2013 року)

У касаційній скарзі засуджений Гордиця В.О. просив скасувати судові рішення і повернути справу на новий судовий розгляд, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням вимог КПК та суворістю призначеного покаранння.

Якщо суд першої чи апеляційної інстанції обрав покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, касаційна інстанція в межах своєї компетенції повинна внести у вирок відповідні зміни або скасувати його.

У випадку призначення занадто суворого покарання касаційна інстанція змінює вирок, пом'якшуючи покарання. Це можливо як у межах санкції закону, за яким кваліфіковано вчинений злочин, так і з виходом за її мінімальну межу із застосуванням ст. 69 КК за наявності у справі виняткових обставин, які дають підстави розраховувати на досягнення мети покарання.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого судом України визнала призначене покарання засудженому Гордиці В.О. справедливим

та аргументованим, оскільки суд уже врахував всі обставини, визначаючи ступінь відповідальності особи, а також відсутність підстав, які були викладені в касаційній скарзі засудженого, які б тягли за собою зміну або скасування судових рішень у справі.неправильного застосування справедливим

З направленням на новий судовий розгляд в суд апеляційної інстанції скасовано ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 27.12.2013 р. стосовно 2 осіб виправданих за ч. З ст. 296 КК за відсутністю в їх діях складу злочину., за вироком Підгаєцького районного суду від 10.10.2013 р. ( Ухвала колегії судців судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого судом України з розгляцу цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2014 року) Виправдовуючи громадян Урбана В.В. та Бісовського М.І.., суд першої інстанції зазначив у вироку, що зібраними у справі доказами не доведена наявність у діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого цією статтею, а також відсутня сама подія злочину, який є обов'язковою складовою злочину, перецбаченого чинним законодавством.

Кваліфікований вид хуліганства утворюють хуліганські дії, пов'язані з опором представникові влади або прецставникові громацськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншому громадянинові, який припиняв хуліганські дії (ч. З ст. 296 КК). Саме при кваліфікації цього виду хуліганства органи цосудового слідства допускають найбільше помилок.

Опір як кваліфікуюча ознака хуліганства виявляється в активній протидії представникові влаци чи громадськості або іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов'язок з охорони громадського порядку. Опором можна вважати такі дії винного, як відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо. При цьому опір має бути складовою частиною хуліганства, мати місце у період його вчинення. Такий опір охоплюється ч. З ст. 296 КК як кваліфікуюча ознака передбаченого нею злочину Від опору як активної протидії треба відрізняти злісну непокору. Злісною непокорою,

відповідальність за яку передбачено ст. 185 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі — КпАП), є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або виражена у зухвалій формі, щосвідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Відмінність опору від злісної непокори полягає в тому, що опір — це активна фізична протидія законній діяльності потерпілих, а злісна непокора — це пасивна поведінка.

У разі коли опір представникові владі чи громадськості мав місце під час учинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, винна особа підлягає відповідно кримінальній (за ч. 2 чи ч. З ст. 342 КК) та адміністративній (за ст. 173 КпАП) відповідальності.

За матеріалами узагальнення виявлено факт надходження до суду справ про хуліганство, що були розслідувані однобічно й неповно, а іноді й необ'єктивно Крім того, колегією судом досліджувалися обставини вчинення злочину та перевірено правильність правової кваліфікації дій обвинувачених в даному кримінальному провадженнні, в той час як органами досудового розслідування слідчі дії були проведені не в повному обсязі.

Підставою ж скасування ухвали апеляційного суду Тернопільської області стало не врахування вимог ст.. 419 КПК України.

За матеріалами узагальнення виявлено факти надходження до судів справ про хуліганство, що були розслідувані однобічно й неповно, а іноді й необ'єктивно

Згідно з наведеними статистичними даними, у 2013 -2014 роках потерпілими не подано жодної касаційної скарги, постановлених за цей період вироків. Зазначене свідчить про те, що суди виконують вимоги закону щодо застосування законодавства, що забезпечує захист потерпілих у кримінальному судочинстві.

За результатами узагальнення судової практики забезпечення права на захист як однієї із загальних засад кримінального провадження фактів невиконання або неналежного виконання Підгаєцьким районним судом вимог ст.52 Кримінального процесуального кодексу під час розгляду кримінальних проваджень у 2013 -2014 році не встановлено

За наслідками перевірки судових рішень узагальнюючої категорії, які були ухвалені судами першої інстанції Підгаєцьким районним судом Тернопільської області, можливо констатувати, що вимоги кримінального процесуального законодавства щодо під час судового розгляду кримінального провадження, переважно виконуються належним чином.

Недоліки, допущені Підгаєцьким районним судом, які під час судового розгляду допустили порушення вимог КК і КПК України, були виявлені та виправлені апеляційним судом та прийняті до уваги судцями Підгаєцького районного суцу.

Таким чином, як свідчать статистичні дані, відсоток оскаржених в касаційному порядку вироків, є доволі незначним .

Підсумовуючи вищевикладене, можна констатувати наявність спірних та проблемних питань, які виникають в ході судового провадження, що на нашу думку перш за все пов'язано з відсутності на сьогоднішній день в багатьох питаннях єдиної судової практики, однак, проведеним узагальненням встановлено, що судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області намагаються вирішувати всі спірні та проблемні питання шляхом системного вивчення та тлумачення норм КК України і КПК України , тобто матеріального та кримінально-процесуального законодавства та за допомогою роз'яснень, які надаються апеляційним судом Тернопільської області і Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Голова Підгаєцького

районного суду                                              Г.В.Ігнатова