1

 Злочинність неповнолітніх завжди була і залишається актуальною правовою та сусільною проблемою, що постійно привертає увагу практиків.

       Велике значення для профілактики злочинності серед неповнолітніх має процесуальна діяльність судів, що здійснюють провадження у кримінальних справах. Порядок провадження у справах про злочини неповнолітніх, як передбачено ст.. 484 КПК України, визначається загальними правилами КПК для провадження кримінальних проваджень і, крім того, додатковими нормами викладеними в главі 38 КПК України.

       Здійснюючи правосуддя, щодо неповнолітніх, суди мають забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод як неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого, так і інших учасників процесу.

       В ході проведення узагальнення, встановлено, що за період з 2013 року та перше півріччя 2014 року до Підгаєцького районного суду поступило одне кримінальне провадження про кримінальне правопорушення вчиненіе неповнолітнім, відносно однієї особи Дана справа розглянута в якій провадження в справі закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, справ з

постановленням вироку стосовно неповнолітнього не було. Згідно статистичної інформації щодо кількості клопотань слідчих, прокурорів про застосуванння запобіжних заходів та проведення деяких відкритих слідчих дій, стосовно неповнолітнього, станом на 2013 та перше півріччя 2014 р. Підгаєцьким районним судом Тернопільської області розглянуто: лише одне клопотання , яке було повернуто слідчому Підгаєцького РВ УМВСУ так як не дотримано вимог ст.. 180,184 КПК України, в подальшому із таким клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді- особистої поруки стосовно даного неповнолітнього досудове слідство звертались повторно, яке було задоволено. Проведеним узагальненням встановлено, що слідчі судді Підгаєцького районного суду цілому якісно, в установлені строки розглядають клопотання слідчих та інших учасників кримінального провадження про застосування запобіжних заходів кримінального провадження, дотримуються процесуальних строків розгляду цих клопотань, норм КПК України

       Як свідчить судова практика, засуджений підліток вчинив злочин вперше.

       При розгляді категорії даних кримінальних проваджень на усіх судових засіданнях були присутні представник неповнолітнього та захисник. Суди відповідно до вимог ст. 59 Конституції в усіх випадках повинні забезпечити право неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого на одержання кваліфікованої юридичної допомоги. Враховуючи вікові особливості неповнолітніх, закон надає таким особам можливість користуватися правовою допомогою фахівця як з моменту встановлення факту неповноліття, або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою.. Участь захисника в розгляді кримінального провадження в суді про злочини неповнолітніх є обов'язковою

Зазначена вимога закону є однією з найважливіших особливостей провадження справ про злочини неповнолітніх Відповідно до вимог п. 1,2 ч.2 ст. 52 КПК участь захисника є обов'язковою при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру. Якщо захисник не запрошений неповнолітнім або його законним представником, судця призначає захисника і забезпечує його участь у справі відповідно до ст. 49 КПК.

        Під час розгляду справ про злочини неповнолітніх бажаною є участь законного представника. Згідно зі ст. 488 КПК суди повинні викликати в судове засідання законних представників неповнолітнього, які беруть участь у судовому розгляді справи щодо осіб, котрі не досягли 18-річного віку. Про час і місце розгляду кримінального провадження в судовому засіданні повідомляються неповнолітній, його законний представник, захисник та інші особи, зазначені в обвинувальному акті чи реєстрі матеріалів досудового розслідування.

       Розглядаючи кримінальне провадження за обвинуваченням неповнолітнього Вовк A.B. за ч. 1 ст. 186 КК, суд звернув уваги на ту обставину, що на порушення зазначеного закону досудове слідство не визнало законним представником матір обвинуваченого, і як наслідок не вказали місце проживання законного представника, що стало причиною відкладення підготовчого судового засідання.

        Враховуючи те, що при вирішенні питання про виклик неповнолітнього

підозрюваного чи обвинуваченого здійснюється згідно з ч. 4 ст.135 та ст..489 КПК України, тобто визначений чіткий суб'єктний склад осіб, через який проводиться виклик неповнолітнього в суд, на розгляд даної справи виклик обвинувачено нездійснювався в перше підготовче судове засідання та саме із за зазначених недоліків судове засідання було відкладено.

      Узагальнення засвідчило, що судді Підгаєцького районного суду в основному забезпечують правильне застосування законодавства у справах про злочини неповнолітніх. Разом з тим є випадок, коли суд неналежно виконав вимоги процесуального закону, що визначають умови і порядок розгляду справ про злочини неповнолітніх, виходячи з наступного.

        Законом України від 24 січня 1995 р. «Про органи і служби у справах

неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» (зі змінами, внесеними згідно із законами від 11 грудня 1998 р., 8 липня 1999 р. і 3 квітня 2003 р.), виходячи з положень Конституції України та Конвенції визначено правові основи діяльності органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, що не досягли 18-річного віку.

         Так, у кримінальному провадженнні, що розглядався судом стосовно

неповнолітнього Вовк A.B., по обвинуваченні за ч.І ст.186 КК України , головуючим суддею, невжито необхідні заходи та не повідомлено представників служби у справах дітей Підгаєцької РДА та сектору кримінальної міліції у справах дітей про час і місце розгляду справи. Розгляд справи даної категорії проводився без їх участі. До справ про злочини неповнолітніх, як правило, долучаються характеристики зі школи, іншого навчального закладу, з місця

проживання, роботи, а також довідки з міліції у справах неповнолітніх і служби у справах неповнолітніх про те, чи перебував неповнолітній на обліку, коли і за які правопорушення його взяли на облік, коли служба у справах неповнолітніх його справу розглядала, чи притягувався він до адміністративної відповідальності тощо що є суттєвою обставиною при вирішенні справи по суті та постановленні відповідного рішення.

         При призначені справи до розгляду були дотримані вимоги ст..314, 316 КПК України, щодо строків призначення кримінального провадження до підготовчого судового засідання та ДО судового розгляду. Тобто випадків тяганини при розгляді кримінальних проваджень щодо неповнолітніх не було та дотримано вимоги ст.. 40 Конвенції і норми матеріального та процесуального права порушені не були.

         При судовому розгляді кримінального провадження щодо неповнолітніх, з метою всебічного дослідження зібраних по справі матеріалів та винесення обґрунтованого рішення, судом ретельно перевірялися всі фактичні обставини справи, направленість умислу, мотиви, ціль, наслідки і характер дій неповнолітніх обвинувачених, а також зясовувались обставини, що впливали на ступінь тяжкості злочину, що характеризували особу неповнолітнього, стан його здоровя та розвитку, що пом'якшували та обтяжували покарання, та обставини, які негативно впливали на виховання неповнолітнього, умови життя і виховання. Однією з причин вчинення злочинів є - виховання у неповній сімї, а також безконтрольність з боку батьків, безробіття батьків, відсутність у них коштів на утримання дітей.

         Велике значення для індивідуалізації особи обвинуваченого при вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням до нього кримінального та кримінально- процесуального закону , має зясування даних про його вік. Статтею 22 КК України встановлено вік, з якого може настати кримінальна відповідальність за вчинення злочину. У вивчених під час проведення узагальнення справах вік неповнолітнього був встановлений за документами про їх народження, яким є свідоцтво про народження. Як недолік слід відмітити, що їх копії недодані до кримінального провадження ні на досудовому слідстві, ні під час судового

розгляду кримінального провадження.

         Відповідно до вимог КПК в кожному кримінальному провадженні щодо неповнолітнього, судом зясовувались стан його здоровя та загального розвитку, умови його життя та виховання, тобто встановлювались судом факти щодо сімейно-побутових умов, його контактів з оточуючими. Зясування цих обставин, допомогає виявити безпосередні причини, які спонукали неповнолітнього до вчинення злочину. Це дає можливість суду зробити висновок, чи злочин є випадковим, чи він зумовлений причинами, які необхідно усунути. Вказані дані, можуть впливати на вирішення таких важливих питань, як притягнення неповнолітнього до кримінальної відповідальності, обрання запобіжного заходу, міри покарання та інше.

         Для зясуванння вказаних обставин , допитувались батьки ( в основному матері  неповнолітніх), або особи що їх замінюють.

         Аналіз судової практики в Підгаєцькому районному суді свідчить, що в сімї, в якій неповнолітній виховується без батька, ( справа по обвинуваченню Вовк A.B.) авторитет матері є незначним, а тому як правило ці обставини є першопричиною вчинення неповнолітнім кримінального правопорушення. Разом з тим, узагальнення свідчить, що кримінальних провадження , в яких неповнолітній вчинив злочин спільно з повнолітнім до суду не надходило.

        Призначаючи покарання неповнолітньому обвинуваченому суд керувався закріпленими в КПК нормами і передусів ст..65 КК України та ст.,485 КПК України. При призначенні покарання неповнолітнім судом дотримано принцип індивідуалізації, за наявності підстав розглянута можливість звільнення неповнолітнього від покарання та застосувано до нього примусовий заход виховного характеру у відповідності до вимог ст.. 501 КПК України .

Судом враховано, що згідно зі ст. 66 КК неповноліття винного є обставиною, що пом'якшує покарання.

       Передача неповнолітнього під нагляд педагогічного чи трудового колективу

можлива тільки за згодою колективу за місцем навчання або місцем роботи порушника закону за наявності даних про те, що цей колектив спроможний здійснювати належний контроль за поведінкою неповнолітнього та позитивно впливати на його виховання.

         Неповнолітній також може бути переданий під нагляд окремих громадян на їх прохання, але вони зобов'язані при цьому здійснювати виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою.Дана норма закону, при розгліді кримінального провадження стосовно обвинуваченого, неповнолітнього Вовк дотримана.

         Проте, згідно з даними судового аналізу, суд не виконав вимоги ч. З ст. 105 КК щодо призначення строку тривалості заходів виховного характеру. Так, неповнолітній Вовк A.B. на підставі ч. 2 ст. 105 КК звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 186 КК з передачею його на поруки педагогічному колективу, але без встановлення строку тривалості заходів виховного характеру. Ще однією проблемою є відсутність контролю з боку суду за виконанням ухвали про застосування примусових заходів виховного характеру. Так,ухвала Підгаєцького районного суду стосвон Вовк A.B. постановлено 25 червня 2013 року. Однак у справі немає документів про виконання постанови, і суд на це не відреагував.

         Для здійснення контролю за виконанням рішення про застосування примусового заходу виховного характеру суд повинен про його прийняття інформувати службу у справах неповнолітніх.

         Отримані в ході узагальнення результати свідчать, що суддями Підгаєцького районного суду у кримінальному судочинстві проводиться на належному фаховому рівні розгляд кримінальних проваджень стосовно неповнолітніх, справи неповнолітніх, які вчинили злочини, розглядаються в судах спеціально уповноваженими для цього суддями, дотримуються вимог закону щодо забезпечення неповнолітнім права на захист, та при розгляді справи даної категорії дотримано принцип законності, справедливості та

обгрунтованості призначеного покарання.

         Додаток копія ухвали від 25.06.2013 р. та копія ухвали від 29.03.2013.

Голова Підгаєцького 

районного суду                                        Г.В.Ігнатова