Про заповідання майна

Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До кола цих спадкоємців уходять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.06.2016 (справа №6-2946цс15).

Відповідно до положень ч.1 ст.1222 Цивільного кодексу «спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини».

Згідно із ч.2 ст.1223 ЦК у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи,

визначені у стст.1261 — 1265 цього кодексу.

Відповідно до ст.1245 ЦК частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До кола цих спадкоємців уходять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Ураховуючи викладене та проаналізувавши положення стст.1222, 1223, 1245 ЦК, Верховний Суд у постанові від 22.06.2016 (справа №6-2946цс15)дійшов висновку про те, що 1/2 частину будинку, яку спадкодавець заповідав брату позивача, який помер до дня відкриття спадщини, слід уважати такою, що не охоплена заповітом, а тому право на спадкування цієї частки майна одержують спадкоємці за законом.

Таким чином, право на спадкування за законом 1/2 частини будинку, що не охоплена заповітом, має син спадкодавця. Оскільки інший син спадкодавця на час відкриття спадщини помер, то його діти спадкують порівну ту частину спадщини, яка належала б за законом їхньому батькові, якщо б він був живим на час відкриття спадщини.