Листоноша двічі не дзвонить

 На невиконання працівниками «Укрпошти» своїх посадових обов’язків судді мають реагувати окремими ухвалами

В„–6 (1252) 06.02—12.02.2016

НАДІЯ ШУМСЬКА, суддя Апеляційного суду Львівської області

Цивільний процесуальний кодекс регулює не тільки процедуру розгляду справ, а й дотичні відносини, зокрема послуги поштового зв’язку. Як відомо, розгляд справи відбувається з обов’язковим повідомленням осіб, які беруть у ній участь. Тому дотримання процесуальних прав громадян та юридичних осіб залежить від добросовісності виконання працівниками державного підприємства «Укрпошта» вимог закону щодо забезпечення вручення судових повісток.

Порядок виклику до суду

Законодавець визначає основоположним процесуальним правом особи, яка бере участь у справі, право бути належно повідомленою про час та місце судового розгляду. Для цього існує спеціальна форма повідомлення — судова повістка, яка, крім форми та змісту, передбачає ще й порядок вручення та повернення до суду, котрі повинні забезпечуватися ДП «Укрпошта».

Відповідно до ч.4 ст.74 ЦПК повістка повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи мали достатньо часу для явки і підготовки до участі в розгляді справи, але не пізніше, ніж за 3 дні до судового засідання, а повістка-повідомлення — завчасно.

Повістка разом із розпискою, а у випадках, установлених кодексом, разом із копіями відповідних документів, надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутності особи за вказаною адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручені їй належним чином (ч.5 ст.74 ЦПК).

Повістка, адресована фізичній особі, вручається їй під розписку, а призначена юридичній особі — відповідній службовій особі, яка розписується про її одержання (ч.1 ст.76 ЦПК). Така розписка з поміткою про дату вручення того ж дня повертається до суду (ч.2 ст.76 ЦПК).

Якщо особу не виявлено за місцем проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності — відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування (ч.3 ст.76 ЦПК). У разі відсутності адресата особа, яка доставляє повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч.4 ст.76 ЦПК).

У разі відмови адресата одержати повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку й повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається повідомленою (ч.8 ст.76 ЦПК).

У ст.77 ЦПК передбачено також обов’язок осіб, які беруть участь у справі, повідомляти про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання. У разі

відсутності такої заяви повістка надсилається на останню відому адресу й вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не перебуває (ч.1 ст.77 ЦПК).

Як передбачено ч.1 ст.169 ЦПК, суд відкладає розгляд справи в разі неявки у засідання однієї зі сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей щодо вручення їм повісток. Так само в разі повторної неявки осіб суд управі розглянути справу за їх відсутності чи залишити позов без розгляду (в разі неявки позивача) лише за умови належного їх повідомлення (чч.3, 4 ст.169 ЦПК).

Для дотримання судом вимог ст.169 ЦПК працівник пошти має вказати причину невручення повістки — «відсутність за місцем проживання».

Листування під розписку

Натомість у переважній більшості випадків оператори поштового зв’язку як причину повернення повістки зазначають «за закінченням терміну зберігання». Це суперечить чинному законодавству та призводить до порушення процесуальних прав громадян, нераціонального використання

бюджетних коштів для оплати послуг поштового зв’язку, збільшення скарг стосовно незабезпечення розгляду справи в розумні строки, що, як наслідок, може бути підставою звернення до Європейського суду з прав людини.

Спеціальний порядок вручення повісток передбачений також профільними нормативно-правовими актами. Як визначено Правилами надання послуг поштового зв’язку, затвердженими постановою КМ від 5.03.2009 №270, рекомендовані поштові картки, рекомендовані листи з позначкою «судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення. Вони підлягають доставці додому (п.92 правил).

Під час вручення фізичній особі повістки працівник поштового відділення на підставі пред’явленого документа, що посвідчує особу, вказує на бланку повідомлення про вручення прізвище одержувача. На цьому ж бланку останній розписується та вказує своє прізвище. Відповідні дані зазначаються й про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «судова повістка», адресованого юридичній або фізичній

особі за місцем роботи.

У разі невручення такого рекомендованого листа з поважних причин він разом із бланком повідомлення повертається за зворотною адресою не пізніше 5 календарних днів з дня його надходження до об’єкта поштового зв’язку із зазначенням причини невручення.

Отже, нормами права, які регулюють діяльність оператора зв’язку щодо пересилання та вручення рекомендованих листів з позначкою «судова повістка», не передбачено можливості зберігання таких листів у відділенні поштового зв’язку до запитання та повернення без вручення з підстав «закінчення терміну зберігання».

Як запобігти порушенням

Як убачається із системного аналізу наведених правових норм, робота звичайного працівника поштового відділення в результаті впливає на імідж держави на міжнародній арені щодо забезпечення дотримання та виконання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Апеляційний суд Львівської області вже звертав

увагу на невиконання посадових обов’язків, чинних нормативних актів, які регулюють здійснення поштових відправлень операторами поштового зв’язку, та постановляв окремі ухвали. Однак керівництво «Укрпошти» у Львівській області не виконало вказівки суду щодо проведення навчальної та роз’яснювальної роботи стосовно повноважень із забезпечення пересилання та вручення судової кореспонденції та повісток для чіткого виконання вимог закону у визначені строки. Не вжито дієвих заходів щодо запобігання таким порушенням. Не повідомлено суд про притягнення винних осіб до відповідальності.

Керівництву ДП «Укрпошта» вочевидь належить ужити заходів для забезпечення дотримання вимог закону під час надання послуг поштового зв’язку щодо вручення повісток та усунення перешкод у здійсненні правосуддя. А судам слід реагувати на виявлені порушення постановленням окремих ухвал.

P.S. Правову позицію Верховного Суду з аналогічного питання наведено за посиланням.